попровірчуваний
ПОПРОВІРЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попровірчувати. Панько позастромлював у попровірчувані дірки патрони (Гр., І, 1963, 369).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | попровірчуваний | попровірчувана | попровірчуване | попровірчувані |
Родовий | попровірчуваного | попровірчуваної | попровірчуваного | попровірчуваних |
Давальний | попровірчуваному | попровірчуваній | попровірчуваному | попровірчуваним |
Знахідний | попровірчуваний, попровірчуваного | попровірчувану | попровірчуване | попровірчувані, попровірчуваних |
Орудний | попровірчуваним | попровірчуваною | попровірчуваним | попровірчуваними |
Місцевий | на/у попровірчуваному, попровірчуванім | на/у попровірчуваній | на/у попровірчуваному, попровірчуванім | на/у попровірчуваних |