попрохатися
ПОПРОХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Спитати дозволу кудись піти, зробити що-небудь. Чижик порадив [Шавкуну] піти до когось старшого попрохатись (Мирний, II, 1954, 262); Прийшла покрова. Степанида встала вдосвіта, витопила й попрохалася до церкви. Горпина сама не пішла, а невістку пустила (Л. Янов., І, 1959, 336).
2. Попросити кого-небудь пустити до себе пожити, переночувати і т. ін.
3. Попросити, щоб прийняли на якусь роботу, посаду або зарахували до складу кого-небудь.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попрохаюся | попрохаємося |
2 особа | попрохаєшся | попрохаєтеся |
3 особа | попрохається | попрохаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попрохався | попрохалися |
Жіночий рід | попрохалася | |
Середній рід | попрохалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попрохаймося | |
2 особа | попрохайся | попрохайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попрохавшись |