попуск
ПОПУСК, у, ч. 1. Надмірна поблажливість; потурання. Допит неповнолітніх підсудних провадився.. без натиску, залякування, без упередженості до одного чи попусків до іншого (Дор., Не повтори.., 1968, 251).
Попуску не давати (не дати, не попускати, не попустити) - не виявляти поблажливості до кого-небудь, не потурати комусь. - Прокурор нас уже взяв на контроль. І попуску не дасть... (Кучер, Трудна любов, 1960, 377).
2. мет. Термічна обробка сталі для зменшення її крихкості; відпуск.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | попуск | попуски |
Родовий | попуску | попусків |
Давальний | попускові, попуску | попускам |
Знахідний | попуск | попуски |
Орудний | попуском | попусками |
Місцевий | на/у попуску | на/у попусках |
Кличний | попуску | попуски |