попустошити
ПОПУСТОШИТИ, шу, шиш, док., перех. Спустошити все або багато чого-небудь. Міста поплюндрували [чужинці та гетьманці], церкви попустошили (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 117).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попустошу | попустошимо |
2 особа | попустошиш | попустошите |
3 особа | попустошить | попустошать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попустошив | попустошили |
Жіночий рід | попустошила | |
Середній рід | попустошило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попустошімо | |
2 особа | попустоши | попустошіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попустошивши |