попухнути
ПОПУХНУТИ і рідко ПОПУХТИ, хну, хнеш, док. Зробитися, стати пухлим (про всіх або багатьох; про частини тіла). Розійшлися [ченці] по трапезах І трапезували І день і ніч, аж попухли (Шевч., І, 1963, 269); [Іван:] Давайте зараз усіх перецілую. [1-й парубок:] Губи попухнуть так, що і люльки не можна буде смоктать (Вас., III, 1960, 19); // Дістати набряки внаслідок тривалого голодування. [Горпина:] Доки діждуть [мати з дітьми] до нового хліба, чисто попухнуть з голоду (Кроп., II, 1958, 289).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попухну | попухнемо |
2 особа | попухнеш | попухнете |
3 особа | попухне | попухнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попухнух | попухнухли |
Жіночий рід | попухнухла | |
Середній рід | попухнухло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попухнімо | |
2 особа | попухни | попухніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попухнухши |