попідтикати
ПОПІДТИКАТИ, аю, аєш, док., перех. Підіткнути що-небудь (про багатьох); підіткнути багато чого-небудь (одне за одним); підіткнути щось у багатьох місцях. Аксель хутко попідтикала пальцями під капелюх кучерки (Досв., Вибр., 1959, 215); З боків, щоб їм не холодило, вона попідтикала ковдру і звеліла спати (Чорн., Потік.., 1956, 118); Баби попідтикали спідниці.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попідтикаю | попідтикаємо |
2 особа | попідтикаєш | попідтикаєте |
3 особа | попідтикає | попідтикають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попідтикав | попідтикали |
Жіночий рід | попідтикала | |
Середній рід | попідтикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попідтикаймо | |
2 особа | попідтикай | попідтикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попідтикавши |