попісніти
ПОПІСНІТИ, ію, ієш, док. 1. Стати пісним, малородючим (про грунт).
2. перен. Стати сумним, пригніченим. Пан наш, одержавши таку саму резолюцію, дуже щось попіснів і ніс повісив (Фр., II, 1950, 50); // Стати нежиттєвим; набути сумного, пригніченого виразу. [КайЛетіцій:] Обличчя в них [філософів] повитягались навіть, пожовкли й попісніли (Л. Укр., II, 1951, 366); Лиш тут помітила [газдиня], що Маруся побіліла, попісніла у личко і хитається, хитається... Підхопила її, крикнула на чоловіка, щоб дав води... (Хотк., II, 1966, 172).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попіснію | попісніємо |
2 особа | попіснієш | попіснієте |
3 особа | попісніє | попісніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попіснів | попісніли |
Жіночий рід | попісніла | |
Середній рід | попісніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попісніймо | |
2 особа | попісній | попіснійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попіснівши |