поражений
ПОРАЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поражати. Свиснула громада сталених стріл, - і ревнули з болю поражені монголи страшними голосами (Фр., VI, 1951, 80); [Мартіан (як громом поражений) :] Що ти говориш?!.. Ох, яка ж безличність! (Л. Укр., III, 1952, 275); Здоров'я графа значно поправилось. Правда, поражені руки й ноги ніколи вже не прийшли до здоров'я (Фр., VII, 1951, 12).
^ Поражений у правах, юр. - той, кого за якусь провину перед суспільством позбавили політичних і громадянських прав.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поражений | поражена | поражене | поражені |
Родовий | пораженого | пораженої | пораженого | поражених |
Давальний | пораженому | пораженій | пораженому | пораженим |
Знахідний | поражений, пораженого | поражену | поражене | поражені, поражених |
Орудний | пораженим | пораженою | пораженим | пораженими |
Місцевий | на/у пораженому, пораженім | на/у пораженій | на/у пораженому, пораженім | на/у поражених |