порешечений
ПОРЕШЕЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порешетити. Група червоноармійців на порешеченому кулями панцирнику вивезла тіло Миколи Щорса з поля бою (Скл., Легенд. начдив, 1957, 79); * Образно. Все навкруги налилося темрявою, і небо над степом нависло, порешечене зоряними пробоїнами, як велетенська мішень (Гончар, Тронка, 1963, 307).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | порешечений | порешечена | порешечене | порешечені |
Родовий | порешеченого | порешеченої | порешеченого | порешечених |
Давальний | порешеченому | порешеченій | порешеченому | порешеченим |
Знахідний | порешечений, порешеченого | порешечену | порешечене | порешечені, порешечених |
Орудний | порешеченим | порешеченою | порешеченим | порешеченими |
Місцевий | на/у порешеченому, порешеченім | на/у порешеченій | на/у порешеченому, порешеченім | на/у порешечених |