порозколюватися
ПОРОЗКОЛЮВАТИСЯ, юється, док. Розколотися (про все або багато чого-небудь).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозколююся | порозколюємося |
2 особа | порозколюєшся | порозколюєтеся |
3 особа | порозколюється | порозколюються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порозколювався | порозколювалися |
Жіночий рід | порозколювалася | |
Середній рід | порозколювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозколюймося | |
2 особа | порозколюйся | порозколюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порозколювавшись |