порідити
ПОРІДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Зробити менш численним, зменшити кількість кого-, чого-небудь. Намножилось вас [людей]. Хоч би милосердний господь порідив вас війною або мором яким. Може б, легше було на світі... (Коцюб., II, 1955, 36).
2. с. г. Вирвавши частину рослин, зробити насадження рідшими; прорідити. Порідити буряки.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поріджу | порідимо |
2 особа | порідиш | порідите |
3 особа | порідить | порідять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порідив | порідили |
Жіночий рід | порідила | |
Середній рід | порідило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порідімо | |
2 особа | поріди | порідіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порідивши |