порість
ПОРІСТЬ, ПОРОСТЬ, рості, ж. Те саме, що поріст. Вже зелена порість пробивається, сонце вигріває землю (Горд., Буян, 1938, 74); На стурбованому обличчі Грінчака вогонь освітив чорну й густу, як щітка, порість (Чорн., Визвол. земля, 1959, 124); Хтось зрубав [березу] і від пенька встигла вирости густим кущем буйна порость (Шиян, Гроза.., 1956, 252).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | порість | порості |
Родовий | порості, порости | поростей |
Давальний | порості | поростям |
Знахідний | порість | порості |
Орудний | порістю | поростями |
Місцевий | на/у порості | на/у поростях |
Кличний | поросте | порості |