посвоячити
ПОСВОЯЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Зробити свояками; поріднити, породичати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посвоячу | посвоячимо |
2 особа | посвоячиш | посвоячите |
3 особа | посвоячить | посвоячать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посвоячив | посвоячили |
Жіночий рід | посвоячила | |
Середній рід | посвоячило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посвоячмо | |
2 особа | посвояч | посвоячте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посвоячивши |