поселятися
ПОСЕЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПОСЕЛИТИСЯ, селюся, селишся, док. 1. Обирати собі де-небудь постійне місце проживання; оселятися. Корчували [Данищуки] в поті чола шість років, доки вибороли стільки землі, що могла прокормити їх. І аж за п'ять років почали поселятися близько них люди (Ірчан, II, 1958, 187); [Микола:] Вони недавно тут поселились і дуже бідно живуть (Котл., II, 1953, 29); [Женя:] Однієї моєї подруги сестра вийшла заміж за панича, і зараз вони поселились у хуторі і почали самі землю обробляти (Кроп., II, 1958, 433); Після ліквідації Нової Січі українські козаки у 1775 р. поселились у Добруджі і організували так звану Задунайську Січ (Укр. іст. ж., 4, 1960, 68); * Образно. Сонце поселилося у класи, Коридори небо залило (Бичко, Вогнище, 1959, 174); // Залишатися жити, мешкати якийсь час де-небудь, у когось. Поселившись на кілька тижнів у Львові, я часто бував у Франка (Сам., II, 1958, 395); Турбай і Ладимко поселилися в готелі «Москва» в одному номері (Руд., Остання шабля, 1959, 572).
2. перен. З'являтися, виникати (про почуття, настрій і т. ін.). Через тиждень Орися встала, і в її очах навіки поселилося нове сяйво, яке спалахувало щораз, як тільки вона дивилася на дитину (Тют., Вир, 1964, 524).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поселяюся | поселяємося |
2 особа | поселяєшся | поселяєтеся |
3 особа | поселяється | поселяються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поселятимуся | поселятимемося |
2 особа | поселятимешся | поселятиметеся |
3 особа | поселятиметься | поселятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поселявся | поселялися |
Жіночий рід | поселялася | |
Середній рід | поселялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поселяймося | |
2 особа | поселяйся | поселяйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | поселяючись | |
Минулий час | поселявшись |