посигналити
ПОСИГНАЛИТИ, лю, лиш. Док. до сигналити. Коли нарешті «Москвич» завівся, Яцуба від полегшення навіть подобрішав, настійливо посигналив раз і вдруге, після чого висунувся з машини й гукнув бадьоро: - Ліно! Де ти там? Поїхали! (Гончар, Тронка, 1963, 193); Шофер посигналив, і матроси сіли на свої місця (Кучер, Прощай.., 1957, 18).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посигналю | посигналимо |
2 особа | посигналиш | посигналите |
3 особа | посигналить | посигналять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посигналив | посигналили |
Жіночий рід | посигналила | |
Середній рід | посигналило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посигнальмо | |
2 особа | посигналь | посигнальте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посигналивши |