посиніти
ПОСИНІТИ, синію, синієш, док. Стати, зробитися синім; набути синього відтінку. Лице її зчорніло, губи посиніли (Н.-Лев., І, 1956, 113); Як глянув господар - і зо зла аж посинів (Гл., Вибр., 1951, 67); Проць закашлявся, аж посинів (Стеф., І, 1949, 21); Рученята в дівчинки посиніли з холоду (Кучер, Чорноморці, 1956, 391).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посинію | посиніємо |
2 особа | посинієш | посинієте |
3 особа | посиніє | посиніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посинів | посиніли |
Жіночий рід | посиніла | |
Середній рід | посиніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посиніймо | |
2 особа | посиній | посинійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посинівши |