посиротіти
ПОСИРОТІТИ, ію, ієш, док. Втратити батька, матір, стати сиротою, осиротіти (про всіх або багатьох). Замфір сидів і думав. Про що він думав? Чи про свою кривду, про жінку слабу, а чи про діток дрібних, що, крий боже, посиротіють ще... (Коцюб., І, 1955, 229); Перш, скоро ми посиротіли, дак неділь зо три бігала то одна, то друга сусідка (Барв., Опов.., 1902, 172); // Втратити дитину, дітей, залишитися без дітей або рідних, близьких людей. Мого народженого сина вже немає живого, я кілька днів тому посиротіла (Ю. Янов., І, 1954, 57).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посиротію | посиротіємо |
2 особа | посиротієш | посиротієте |
3 особа | посиротіє | посиротіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | посиротів | посиротіли |
Жіночий рід | посиротіла | |
Середній рід | посиротіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | посиротіймо | |
2 особа | посиротій | посиротійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | посиротівши |