поставний
ПОСТАВНИЙ 1, а, е. Який має високу, струнку постать, міцну будову тіла; ставний. Якийсь народ тепер миршавий став. Нема вже таких поставних, як колись були (Сл. Гр.); Старий Панасенко був поставний чоловік: високий, здоровий та плечистий, ще й тепер гарний з лиця (Н.-Лев., IV, 1956, 171); Хлопець був красивий. Високий ростом, поставний (М. Ю. Тарн., З дал. дороги, 1961, 304).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поставний | поставна | поставне | поставні |
Родовий | поставного | поставної | поставного | поставних |
Давальний | поставному | поставній | поставному | поставним |
Знахідний | поставний, поставного | поставну | поставне | поставні, поставних |
Орудний | поставним | поставною | поставним | поставними |
Місцевий | на/у поставному, поставнім | на/у поставній | на/у поставному, поставнім | на/у поставних |