постригатися
ПОСТРИГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПОСТРИГТИСЯ, ижуся, ижешся, док. 1. перев. док. Підрізати або зовсім зрізати собі волосся; дати постригти себе. - Ти чого патлатий? Постригтись треба... (Шер., Дорога.., 1957, 123); В районний центр із Слободи Прийшли постригтись два діди (Воскр., З перцем!, 1957, 289).
2. перев. у сполуч. із сл. у ченці, у черниці і т. ін., церк. Приймаючи постриг, ставати ченцем (черницею). - Чи не в ченці, часом, гадаєш постригатися? - жартують було [робітники] (Коцюб., І, 1955, 297); За вечірнім чаєм Ватя сказала батькові й матері, що хоче їхати в Лебединський монастир і постригтись в черниці (Н.-Лев., IV, 1956, 183); На довершення всього, як грім серед ясного неба, виявилось, що Неля задумала постригтися в монашки (Вільде, Сестри.., 1958, 368).
3. у кого, перен. Ставати ким-небудь, добровільно приймаючи на себе чиїсь обов'язки. - Погуляю який там рік або два, поки вишукаю багатшу попівну та кращу парафію; а там - пострижуся... Нам один шлях! (Мирний, І, 1954, 340); Пострижемося ж у лакеї Та ревносно в новій лівреї Заходимось царів любить (Шевч., II, 1963, 96).
@ Постригтися у дурні - те саме, що Пошитися у дурні (див. дурень).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постригаюся | постригаємося |
2 особа | постригаєшся | постригаєтеся |
3 особа | постригається | постригаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постригатимуся | постригатимемося |
2 особа | постригатимешся | постригатиметеся |
3 особа | постригатиметься | постригатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | постригався | постригалися |
Жіночий рід | постригалася | |
Середній рід | постригалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | постригаймося | |
2 особа | постригайся | постригайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | постригаючись | |
Минулий час | постригавшись |