постригти
ПОСТРИГТИ 1 див. постригати.
ПОСТРИГТИ2, иже, док., у сполуч. із сл. вуха, вушка. Стригти вухами якийсь час (про деяких тварин). Прибіжить іноді з гущавини зайчик,.. приженеться сполохана серна й постриже вушками на поляні (Козл., Мандрівники, 1946, 3); Коли ж прийшла та пора, що худоба відчуває потребу йти додому, сіромастий, постригши вухами, оглянувся й пішов собі знайомим шляхом на Вербівку (Іщук, Вербівчани, 1961, 161).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пострижу | пострижемо |
2 особа | пострижеш | пострижете |
3 особа | постриже | пострижуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | постриг | постригли |
Жіночий рід | постригла | |
Середній рід | постригло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пострижімо | |
2 особа | пострижи | пострижіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | постригши |