пострічати
ПОСТРІЧАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що зустріти. Веселий, говорливий [Денис], жартує з усіма, кого постріча [пострічає] (Кв-Осн., II, 1956, 417).
Господи пострічай!, заст. - уживається як побажання добра, щастя і т. ін. Пострічай тебе господи, моя крихотко [крихітко]! (Барв., Опов.., 1902, 280); Зінька узяла в свою кремезну руку невеличку сухорляву білу руку отця Гарасима, поцілувала й розпрощалась. - Ну, боже тебе благослови! Господи пострічай! Дай боже час добрий! - сказав на прощанні отець Гарасим (Н.-Лев., VI, 1966, 326).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пострічаю | пострічаємо |
2 особа | пострічаєш | пострічаєте |
3 особа | пострічає | пострічають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пострічав | пострічали |
Жіночий рід | пострічала | |
Середній рід | пострічало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пострічаймо | |
2 особа | пострічай | пострічайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пострічавши |