поступовець
ПОСТУПОВЕЦЬ, вця, ч., заст. 1. політ. Прихильник повільного, поступового розвитку, ворог рішучих, революційних заходів. А скільки їх ще в наші дні в країнах капіталістичної Європи, цих поступовців, прибічників тактики вичікування, поміркованості і обережності! (Від давнини... 1960, 449).
2. Прогресивна людина, поборник соціального прогресу. - Вже відразу заявив [пан Зефірин] себе поступовцем, ворогом закоснілої рутини (Фр., II, 1950, 370); А що одні з нас будуть поступовцями поміркованими, а другі радикальнішими.., - те ми можемо одні в других потерпіти (Драг., І, 1970, 482); Поки справа так стоїть, що всі фрази галицьких поступовців про сприяння «жіночому питанню» лишаться фразами (Л. Укр., V, 1956, 269).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поступовець | поступовці |
Родовий | поступовця | поступовців |
Давальний | поступовцеві, поступовцю | поступовцям |
Знахідний | поступовця | поступовців |
Орудний | поступовцем | поступовцями |
Місцевий | на/у поступовці, поступовцеві | на/у поступовцях |
Кличний | поступовцю | поступовці |