посівальник
ПОСІВАЛЬНИК, а, ч., етн., заст. Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном у хаті, кімнаті; засівальник, посипальник. Крім дорослих виконавців, у спектаклі [в опері М. Лисенка «Зима й Весна»] можуть брати участь і діти, зображаючи хор щедрівників, посівальників.. і т. ін. (Укр. клас. опера, 1957, 228); І в місті, і в колгоспному селі зайдуть посівальники в хату до родичів, до сусідів, до знайомих та зовсім незнайомих і обсіють господарів зерном з побажанням (Хлібороб Укр., 12, 1968, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | посівальник | посівальники |
Родовий | посівальника | посівальників |
Давальний | посівальникові, посівальнику | посівальникам |
Знахідний | посівальника | посівальників |
Орудний | посівальником | посівальниками |
Місцевий | на/у посівальнику, посівальникові | на/у посівальниках |
Кличний | посівальнику | посівальники |