потопитися
ПОТОПИТИСЯ, топиться, топимося, топитеся; мн. потопляться; док. 1. Позбавити себе життя, кинувшись у воду (про всіх або багатьох); втопитися. - Як.. панна Гризельда піде заміж за князя Вишневецького, то й ми підемо до Вісли та й потопимось з горя, - говорили дівчата (Н.-Лев., VII, 1966, 61).
2. Загинути, занурившись у воду, пішовши на дно (про всіх або багатьох); потонути. [Олімпіада Іванівна:] Та ви думаєте, чого я турбуюсь? Того, що, борони боже, потопляться? Ні, з таким гребцем, як ваш Орест, сього не страшно (Л. Укр., II, 1951, 6); - А ви, мамо, не дуже журіться: ми ще на болоті в'юнів наловимо, - безтурботно обізвалось котресь [із дітей].. - Ловіть, ловіть, лише на глибоке не лізьте, бо потопитесь (Стельмах, І, 1962, 515).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потоплюся | потопимося |
2 особа | потопишся | потопитеся |
3 особа | потопиться | потопляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потопився | потопилися |
Жіночий рід | потопилася | |
Середній рід | потопилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потопімося | |
2 особа | потопися | потопіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потопившись |