поточуватися
ПОТОЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОТОЧИТИСЯ, точуся, точишся, док. Похитуватися, мало не падаючи (від поштовху, удару, сильного переживання і т. ін.). Іван попереду з гармонією у руках, виступа козирем, Хведір за Іваном п'яний, поточується (Мирний, V, 1955, 212); Він поточується під важкою ношею, спотикається, падає, проте не кидає (Баш, На.. дорозі, 1967, 95); Хатні двері відчиняються - стріча кума на порозі... Хапко аж поточивсь - молодиця, як зоря! (Вовчок, VI, 1956, 286); Поліцай ударив Женю в спину прикладом, вона поточилася (Хижняк, Тамара, 1959, 157); * Образно. Нема гірше, як бурлаці: куди попхнуть, туди й поточишся (Укр.. присл.., 1963, 88).
Поточитися назад - відхитнутися, податися назад. Турн перший зацідив Енея, Що з плеч упала і кирея, Еней був поточивсь назад (Котл., І, 1952, 291); Побачивши Данила, Катерина здивовано нахмурила брови, злякано поточилась назад (Коп., Лейтенанти, 1947, 180).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поточуюся | поточуємося |
2 особа | поточуєшся | поточуєтеся |
3 особа | поточується | поточуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поточуватимуся | поточуватимемося |
2 особа | поточуватимешся | поточуватиметеся |
3 особа | поточуватиметься | поточуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поточувався | поточувалися |
Жіночий рід | поточувалася | |
Середній рід | поточувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поточуймося | |
2 особа | поточуйся | поточуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | поточуючись | |
Минулий час | поточувавшись |