потрачати
ПОТРАЧАТИ, аю, аєш, недок., рідко, ПОТРАТИТИ, ачу, атиш, док., перех. 1. Те саме, що витрачати. Уже як хочете, хоч лайте, Хоч і не лайте й не читайте - Про мене... Я і не прошу, Для себе, братики, спишу, Ще раз те оливо потрачу (Шевч., II, 1963, 126); Пріська тим часом потратила гроші на дрова та мило (Л. Янов., І, 1959, 279); Кипить, мов у горшку окріп, і силу даром потрачає (Сл. Гр.).
2. тільки док., перен., заст. Втратити. - Виписав я йому також, кілько то в наших сторонах ковалів, шевців, ткачів, теслів та інших ремісників через ті цехи хліб потратило (Фр., II, 1950, 136); Змордований горем, я.. з одчаю вмирав, Потративши віру в любов і в добро (Граб., І, 1959, 619).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потрачаю | потрачаємо |
2 особа | потрачаєш | потрачаєте |
3 особа | потрачає | потрачають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потрачатиму | потрачатимемо |
2 особа | потрачатимеш | потрачатимете |
3 особа | потрачатиме | потрачатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потрачав | потрачали |
Жіночий рід | потрачала | |
Середній рід | потрачало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потрачаймо | |
2 особа | потрачай | потрачайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | потрачаючи | |
Минулий час | потрачавши |