потруїти
ПОТРУЇТИ, ую, уїш, док., перех. 1. Умертвити отрутою всіх або багатьох. [Вівдя:] Як вже й діти, борони боже, підуть упоперек родителям, то краще їх маленькими потруїти!.. (Кроп., II, 1958, 128); [Устя:] Не ножем, так потрую вас усіх увечері, сама отруюся, а знущань над нами більше не буде (Собко, П'єси, 1958, 22).
2. Зробити отруйним, просочити отрутою все або багато чого-небудь, більшу частину чогось. - Не знать що вигадують: буцімто турки колодязі потруїли (Кв.-Осн., II, 1956, 126); - Скажи своїм господарям, нехай облишать свої діла мерзенні. Навіщо воду потруїли в криницях? (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 164).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потрую | потруїмо |
2 особа | потруїш | потруїте |
3 особа | потруїть | потруять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потруїв | потруїли |
Жіночий рід | потруїла | |
Середній рід | потруїло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потруїмо | |
2 особа | потруї | потруїть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потруївши |