потріскувати
ПОТРІСКУВАТИ, ує, недок. Видавати тріск час від часу, стиха. Каганець, потріскуючи, мляво блимає на припічку, нерівно осяває хатину (Коцюб., І, 1955, 109); Час від часу дрова потріскували, бризкаючи снопами золотих іскор (Чорн., Визвол. земля, 1959, 124); В лісі було тихо, під ногами листя шелестіло і час від часу зловісно потріскував хмиз (Томч., Жменяки, 1964, 47); // безос. Поночі примикав [перевізник] потомленого човна. Послухавши, як об просмолені борти труться хвилі, розправляв широко груди, аж потріскувало (Гуц., Скупана.., 1965, 7).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потріскую | потріскуємо |
2 особа | потріскуєш | потріскуєте |
3 особа | потріскує | потріскують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потріскуватиму | потріскуватимемо |
2 особа | потріскуватимеш | потріскуватимете |
3 особа | потріскуватиме | потріскуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потріскував | потріскували |
Жіночий рід | потріскувала | |
Середній рід | потріскувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потріскуймо | |
2 особа | потріскуй | потріскуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | потріскуючи | |
Минулий час | потріскувавши |