пофарбування
ПОФАРБУВАННЯ, я, с. Дія за знач. пофарбувати. Властивий дереву темно-сірий колорит будівлі [гуцулів] не порушується ні побілками, ні пофарбуванням (Дерев. зодч. Укр., 1949, 14); Для пофарбування вовни селяни виготовляли з різних рослин та червецю барвники, які давали м'які приємні кольори (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 93).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пофарбування | пофарбування |
Родовий | пофарбування | пофарбувань |
Давальний | пофарбуванню | пофарбуванням |
Знахідний | пофарбування | пофарбування |
Орудний | пофарбуванням | пофарбуваннями |
Місцевий | на/у пофарбуванні | на/у пофарбуваннях |
Кличний | пофарбування | пофарбування |