похваляти
ПОХВАЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПОХВАЛИТИ, хвалю, хвалиш, док., перех. і без додатка. Висловлювати схвалення, відзиватися з похвалою про кого-, що-небудь; хвалити. Краще всіх воювала [Маруся]; так, що й начальники її запримітили і все похваляли (Укр.. казки, 1951, 156); Жан спорожнив свій [келишок] мовчки і кивнув Еженові, немов похваляв пісню (Фр., І, 1955, 322); Горілки Оксентій не вживав, не похваляв, коли вживали інші (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 92); Не хвали сам себе - нехай тебе люди похвалять! (Укр.. присл.., 1955, 177); - Оце мені, дочко, за тобою, як у бога за дверима: хоч сядь та й руки згорни! - не вдержалась Зінька і похвалила невістку (Н.-Лев., VI, 1966, 348); Жушман одразу ж помітив, що парк доглядають хазяйські руки, і похвалив (Ткач, Черг. завдання, 1951, 143).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похваляю | похваляємо |
2 особа | похваляєш | похваляєте |
3 особа | похваляє | похваляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похвалятиму | похвалятимемо |
2 особа | похвалятимеш | похвалятимете |
3 особа | похвалятиме | похвалятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | похваляв | похваляли |
Жіночий рід | похваляла | |
Середній рід | похваляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похваляймо | |
2 особа | похваляй | похваляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | похваляючи | |
Минулий час | похвалявши |