пошпарований
ПОШПАРОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пошпарувати. Стіни були пошпаровані (Коцюб., І, 1955, 50); Декотрі хати пошпаровані й побілені між колодками на два пальці завширшки (Н.-Лев., II, 1956, 401); // пошпаровано, безос. присудк. сл. Будинок теж пошпаровано, білити треба (Головко, І, 1957, 193).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пошпарований | пошпарована | пошпароване | пошпаровані |
Родовий | пошпарованого | пошпарованої | пошпарованого | пошпарованих |
Давальний | пошпарованому | пошпарованій | пошпарованому | пошпарованим |
Знахідний | пошпарований, пошпарованого | пошпаровану | пошпароване | пошпаровані, пошпарованих |
Орудний | пошпарованим | пошпарованою | пошпарованим | пошпарованими |
Місцевий | на/у пошпарованому, пошпарованім | на/у пошпарованій | на/у пошпарованому, пошпарованім | на/у пошпарованих |