поінтригувати
ПОІНТРИГУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і неперех. Інтригувати якийсь час. Їй так хотілось пофліртувати, поінтригувати цього приємного на вигляд юнака, щоб хоч трохи розважитись після прикрої розлуки з Сагайдаком (Добр., Тече річка.., 1961,77); Іван відповів не зразу, йому хотілось трохи похизуватись перед товаришем, поінтригувати його (Гжицький, У світ.., 1960, 143).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поінтригую | поінтригуємо |
2 особа | поінтригуєш | поінтригуєте |
3 особа | поінтригує | поінтригують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поінтригував | поінтригували |
Жіночий рід | поінтригувала | |
Середній рід | поінтригувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поінтригуймо | |
2 особа | поінтригуй | поінтригуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поінтригувавши |