по-людському
ПО-ЛЮДСЬКОМУ, присл. 1. Як належить, як подобає людині; достойно, добре. [Кармелиха:] Пам'ятаєш, як уперше ти вернувся з Сибіру, казав; «Кину все, буду жити по-людському»! (Вас., III, 1960, 237); [Андрій:] Саме тому, що у нас лише одне-однісіньке життя, треба прожити його по-людському (Галан, І, 1960, 433); // Виражаючи приязнь, доброзичливість; людяно. Сагайда нагнувся до його впалої колючої щоки, і вони якось особливо по-людському , урочисто тричі поцілувались (Гончар, III, 1959, 50); // розм. Як слід, так, як треба. - Пристав до цього.. [Шевченка] дядьку [дядька] з старих солдат! Хай навчить його марширувати по-людському (Тулуб, В степу.., 1964, 108).
2. Як людина, подібно до людини. Вітер завивав десь у стодолі, по-людському стогнав (Томч., Жменяки, 1964, 293).