ПО-ІНДИЧОМУ, присл. Як індик, подібно до індика. Не вспіють квартою в ротах пополоскать, - Вже й по-індичому в шинку загерготали! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 184); Спочатку щось бубоніло, а потім, коли загалакало сердито по-індичому, то і я почув, і насторожився (Речм., Твій побратим, 1962, 87).