прибережений
ПРИБЕРЕЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приберегти. Розпитував [Войтюк] Коропова про його життя-буття і після кожної відповіді схвально похитував головою зі своїм звичайним, мабуть, прибереженим з війни, «хорошо», яке вимовляв з розтяжкою (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 116); Надовго будуть прибережені в пам'яті неповторні кадри відпочинку (Знання.., 8, 1970, 20).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прибережений | прибережена | прибережене | прибережені |
Родовий | прибереженого | прибереженої | прибереженого | прибережених |
Давальний | прибереженому | прибереженій | прибереженому | прибереженим |
Знахідний | прибережений, прибереженого | прибережену | прибережене | прибережені, прибережених |
Орудний | прибереженим | прибереженою | прибереженим | прибереженими |
Місцевий | на/у прибереженому, прибереженім | на/у прибереженій | на/у прибереженому, прибереженім | на/у прибережених |