прибиральник
ПРИБИРАЛЬНИК, а, ч. Робітник, який прибирає яке-небудь приміщення, якусь територію. Прибиральники натирали підлогу (Рад. Укр., 23. 11 1972, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прибиральник | прибиральники |
Родовий | прибиральника | прибиральників |
Давальний | прибиральникові, прибиральнику | прибиральникам |
Знахідний | прибиральника | прибиральників |
Орудний | прибиральником | прибиральниками |
Місцевий | на/у прибиральнику, прибиральникові | на/у прибиральниках |
Кличний | прибиральнику | прибиральники |