прибрьохати
ПРИБРЬОХАТИ, аю, аєш, док., розм. Повільно прийти кудись по чому-небудь рідкому, грузькому (воді, болоту і т. ін.). Уранці в село прибрьохали [заробітчани] по грязюці, з попідкачуваними холошами (Головко, II, 1957, 226).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прибрьохаю | прибрьохаємо |
2 особа | прибрьохаєш | прибрьохаєте |
3 особа | прибрьохає | прибрьохають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прибрьохав | прибрьохали |
Жіночий рід | прибрьохала | |
Середній рід | прибрьохало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прибрьохаймо | |
2 особа | прибрьохай | прибрьохайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прибрьохавши |