прив'язнути
ПРИВ'ЯЗНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що прив'язатися 3. Думка, що сльотою прив'язла, зразу полинула од Недбая (Вас., І, 1959, 79); Параска.. корила чоловіка за те, що прив'яз до Бурмака, якого шанує все село (Горд., II, 1959, 269); - Орися Григорівна просила, щоб ти навідався [до школи]. Ну, Грицю? - Чого ти прив'язла? Записалась, то й навідуйся, а мене не чіпай (Юхвід, Оля, 1959, 230).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прив'язну | прив'язнемо |
2 особа | прив'язнеш | прив'язнете |
3 особа | прив'язне | прив'язнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прив'язнув | прив'язнули |
Жіночий рід | прив'язнула | |
Середній рід | прив'язнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прив'язнімо | |
2 особа | прив'язни | прив'язніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прив'язнувши |