приворотний
ПРИВОРОТНИЙ, а, е. За народними повір'ями - який має чаклунську силу. Виходить, що не все село спить: хтось і зараз шукає ліків чи приворотного корінця, щоб привернути до себе кохання (Стельмах, І, 1962, 139); // Пов'язаний із чарами, чаклунством. Юрій, цей поворотний, приворотний празник - весь у ворожінню (Хотк., II, 1966, 25).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | приворотний | приворотна | приворотне | приворотні |
Родовий | приворотного | приворотної | приворотного | приворотних |
Давальний | приворотному | приворотній | приворотному | приворотним |
Знахідний | приворотний, приворотного | приворотну | приворотне | приворотні, приворотних |
Орудний | приворотним | приворотною | приворотним | приворотними |
Місцевий | на/у приворотному, приворотнім | на/у приворотній | на/у приворотному, приворотнім | на/у приворотних |