пригасання
ПРИГАСАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. пригасати. Згадався день в легкім тумані Над плесом тихої ріки; В липневім сонця пригасанні Йшли з батьком друзі-юнаки (Мас., Сорок.., 1957, 468); Поет формується постійно, він ніколи не постає перед нами у вигляді застиглому, він має право і на творчий спалах і на якесь пригасання (Літ. Укр., 24.ХІ 1967, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пригасання | пригасання |
Родовий | пригасання | пригасань |
Давальний | пригасанню | пригасанням |
Знахідний | пригасання | пригасання |
Орудний | пригасанням | пригасаннями |
Місцевий | на/у пригасанні | на/у пригасаннях |
Кличний | пригасання | пригасання |