пригнаний
ПРИГНАНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пригнати1. Гуменний тільки що скінчив перегляд худоби, пригнаної з паші (Фр., II, 1950, 104).
ПРИГНАНИЙ2 , а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пригнати2. З засувом двері двійчаті, міцні і пригнані щільно, Вхід замикали (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 51); Що про них можна подумати збоку? Сільська червонощока делегатка в чобітках та квітчастій хустці і поруч неї ставний військовий у довгій, добре пригнаній кавалерійській шинелі (Гончар, II, 1959, 187); // пригнано, безос. присудк, сл. Планки, пази, розміри, дикт - все було пригнано і обмірковано з класичною педантичністю (Коз., Гарячі руки, 1960, 45).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пригнаний | пригнана | пригнане | пригнані |
Родовий | пригнаного | пригнаної | пригнаного | пригнаних |
Давальний | пригнаному | пригнаній | пригнаному | пригнаним |
Знахідний | пригнаний, пригнаного | пригнану | пригнане | пригнані, пригнаних |
Орудний | пригнаним | пригнаною | пригнаним | пригнаними |
Місцевий | на/у пригнаному, пригнанім | на/у пригнаній | на/у пригнаному, пригнанім | на/у пригнаних |