приголублюватися
ПРИГОЛУБЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИГОЛУБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. приголубляться; док., до кого-чого. З ласкою, з ніжністю притулятися, припадати до кого-, чого-небудь. - Нема таких речей, щоб його [щастя] розказати, - так сказала Галочка, приголублюючись до нього (Кв.-Осн., II, 1956, 336); Коли чого просити має [жінка], То добрий одгадає час І к чоловіку пригніздиться, Прищулиться, приголубиться (Котл., І, 1952, 208); Він обняв її [тополю], приголубився гарячою головою до стовбура (Тют., Вир, 1964, 474); * Образно. Скінчились будиночки, і грейдер, круто звернувши ліворуч, приголубився до лісорозсадника (Логв., Давні рани, 1961, 129).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приголублююся | приголублюємося |
2 особа | приголублюєшся | приголублюєтеся |
3 особа | приголублюється | приголублюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приголублюватимуся | приголублюватимемося |
2 особа | приголублюватимешся | приголублюватиметеся |
3 особа | приголублюватиметься | приголублюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приголублювався | приголублювалися |
Жіночий рід | приголублювалася | |
Середній рід | приголублювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приголублюймося | |
2 особа | приголублюйся | приголублюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приголублюючись | |
Минулий час | приголублювавшись |