пригідний
ПРИГІДНИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що придатний. Вони знайшли пригідний під'їзд, де зняли багнети, і товстун дозволив Швейкові йти поруч нього (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 97); Конячина молоденька, монгольської породи, на їжу невибаглива, а на тягу пригідна (Тют., Вир, 1964, 395).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пригідний | пригідна | пригідне | пригідні |
Родовий | пригідного | пригідної | пригідного | пригідних |
Давальний | пригідному | пригідній | пригідному | пригідним |
Знахідний | пригідний, пригідного | пригідну | пригідне | пригідні, пригідних |
Орудний | пригідним | пригідною | пригідним | пригідними |
Місцевий | на/у пригідному, пригіднім | на/у пригідній | на/у пригідному, пригіднім | на/у пригідних |