приземлений
ПРИЗЕМЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до приземлити 1.
2. у знач. прикм. Буденний, прозаїчний, позбавлений романтичності. Письменник не вдається до гіперболічності, надмірного загострення характерів. Усе буденне, приземлене, просте і разом з тим - героїчне (Рад. літ-во, 10, 1965, 45); Літературна громадськість рішуче виступила проти своєрідного культу «маленької людини», проти вузьких, приземлених масштабів у зображенні радянської дійсності (Літ. газ., 7.VIII 1959, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | приземлений | приземлена | приземлене | приземлені |
Родовий | приземленого | приземленої | приземленого | приземлених |
Давальний | приземленому | приземленій | приземленому | приземленим |
Знахідний | приземлений, приземленого | приземлену | приземлене | приземлені, приземлених |
Орудний | приземленим | приземленою | приземленим | приземленими |
Місцевий | на/у приземленому, приземленім | на/у приземленій | на/у приземленому, приземленім | на/у приземлених |