приймач
ПРИЙМАЧ, а, ч. 1. Те, що приймає, вбирає що-небудь. Голосним приймачем сонячної енергії є океан (Курс заг. геол., 1947, 40); Добуту у джерелі електричну енергію можна використати, перетворюючи її, наприклад, в теплоту - в плитці, в механічну - в електродвигуні. Плитка, двигун - приймачі енергії (Фізика, II, 1957, 101).
2. Прилад для приймання звуку, світла, випромінювання і т. ін. Щоб вести спостереження в іншому діапазоні хвиль, відмінному від видимого світла, необхідно мати значно більш чутливі приймачі того чи іншого випромінювання, ніж для світлових хвиль (Наука.., 1, 1958. 9); // розм. Те саме, що радіоприймач. Ляля комсомолка, з юнаками Ніжними дівочими руками На Москву настроює приймач (Нагн., Пісня.., 1949, 108); Приймач без антени не дасть передач... (Нех., Хто сіє вітер.., 1959. 214).
3. діал. Приймак. * Образно. - Твоя правда, Мілечко! Нема потреби нам пхатися в ті панські-магнатські круги, де ми й довіку будемо приблудами та приймачами (Фр., VIII, 1952, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | приймач | приймачі |
Родовий | приймача | приймачів |
Давальний | приймачеві, приймачу | приймачам |
Знахідний | приймач, приймача | приймачі, приймачів |
Орудний | приймачем | приймачами |
Місцевий | на/у приймачі, приймачу, приймачеві | на/у приймачах |
Кличний | приймачу | приймачі |
приймач-передавач
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | приймач-передавач | приймачі-передавачі |
Родовий | приймача-передавача | приймачів-передавачів |
Давальний | приймачеві-передавачеві, приймачу-передавачу | приймачам-передавачам |
Знахідний | приймач, приймача-передавач, передавача | приймачі, приймачів-передавачі, передавачів |
Орудний | приймачем-передавачем | приймачами-передавачами |
Місцевий | на/у приймачі-передавачі | на/у приймачах-передавачах |
Кличний | приймачу-передавачу | приймачі-передавачі |