приміта
ПРИМІТА, и, ж., розм. Те саме, що прикмета. Серед степу, Як нова приміта Колгоспної родючої землі - Жовтогарячим обеліском літа Підносивсь елеватор із ріллі (Вирган, В розп. літа, 1959, 150); Гей, описали нас [в'язнів], немов худобу: І назву, й вік, і ріст, і всю подобу, Волосся, очі, зуби, всі приміти (Фр., X, 1954, 148); Трохим пильно доглядався і на проходячих [перехожих], щоб йшов своєю дорогою, а щоб не дуже у лавку на товар заглядав, бо то вже приміта недоброго чоловіка (Кв.-Осн., II, 1956, 404); Митро славився умінням відгадувати погоду після приміт благовіщенської ночі (Хотк., II, 1966, 22); - Потім скажу, а зараз не можу. Наперед не слід нічого казати - є приміта така. Не пощастить, не вдасться (Л. Янов., І, 1959, 440); Роззувсь Антосьо, і вдвойзі [вдвох] запорпали ті чоботи в гній, приміту поставили і пішли далі (Свидн., Люборацькі, 1955, 97).
@ Бути в приміту кому: а) бути помітним; б) бути знайомим. [Петро:] Яке се село? Воно мені не в приміту (Котл., II, 1953, 26); Бути на приміті - то саме, що Бути на прикметі (див. прикмета). Моряк мовчки переждав час, потрібний для відповіді на моє запитання, і розповідав далі. - У мене є на приміті дубок «Тамара». Це було колись прекрасне судно (Ю. Янов., II, 1958, 107); [Xрапко:] От що, голубко: у мене є один чоловік на приміті, певний чоловік. Коли хоч - я з ним побалакаю: може, він візьметься [за діло Тхорів] (Мирний, V, 1955, 167); - Не довіряю. - Я в тебе на приміті? - ..батькові рідному - і то не вір (Тют., Вир, 1964, 305); Мати на приміті - те саме, що Мати на прикметі (див. прикмета). - Не хочу я сватать Варки, - сказав Микола, - бо маю собі дівчину на приміті (Н.-Лев., II, 1956, 179).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | приміта | приміти |
Родовий | приміти | приміт |
Давальний | приміті | примітам |
Знахідний | приміту | приміти |
Орудний | примітою | примітами |
Місцевий | на/у приміті | на/у примітах |
Кличний | приміто | приміти |