природник
ПРИРОДНИК, а, ч . Те саме, що природознавець. Взимку.. одбувся в Москві з'їзд учених природників, фізиків та математиків (Крим., II, 1972, 267); Увечері Галочка.. про себе подумала, що природником теж цікаво бути (Ів., Таємниця, 1959, 16); Радянські природники є свідомими прихильниками діалектичного матеріалізму (Ком. Укр., 3, 1962, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | природник | природники |
Родовий | природника | природників |
Давальний | природникові, природнику | природникам |
Знахідний | природника | природників |
Орудний | природником | природниками |
Місцевий | на/у природнику, природникові | на/у природниках |
Кличний | природнику | природники |