прирубіжний
ПРИРУБІЖНИЙ, а, е, рідко. Розташований поблизу рубежу, кордону; прикордонний.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прирубіжний | прирубіжна | прирубіжне | прирубіжні |
Родовий | прирубіжного | прирубіжної | прирубіжного | прирубіжних |
Давальний | прирубіжному | прирубіжній | прирубіжному | прирубіжним |
Знахідний | прирубіжний, прирубіжного | прирубіжну | прирубіжне | прирубіжні, прирубіжних |
Орудний | прирубіжним | прирубіжною | прирубіжним | прирубіжними |
Місцевий | на/у прирубіжному, прирубіжнім | на/у прирубіжній | на/у прирубіжному, прирубіжнім | на/у прирубіжних |