приспівати
ПРИСПІВАТИ1, аю, аєш, недок., ПРИСПІТИ, ію, ієш і рідко ПРИСПІНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Наставати, наступати (про час, якусь подію і т. ін.). І літо минуло, і осінь приспіла І листям пожовклим всі стежки покрила (Гл., Вибр., 1951, 240); Підросли діти, збулась сього клопоту, так друге лихо приспіло (Вовчок, І, 1955, 28); Коли приспіла пора, мати із слізьми виряджала Оленку (Горд., Заробітчани, 1949, 31); Приспіє час, він [Олекса] ще дужче окріпне, підійметься - і вже ніяким буревіям не схилити його (Мушк., Серце.., 1962, 189); // Відбуватися, починатися в певний час, припадати на певний час. Евакуація приспіла на ніч (Кач., II, 1958, 381).
@ Приспів час на кого, кому, чий, евф. - настав час помирати. Уже й на мене час приспів: Роздасться похоронний спів... Засиплють яму і кінець?.. Другий десь найдеться співець (Пісні та романси.., II, 1956, 152); Він такечки гукнув до Ферідуна: - Не бий! бо не приспів йому ще час (Крим., Вибр., 1965, 186).
2. перев. док. Підійти, прибути кудись, з'явитися де-небудь (перев. своєчасно, в потрібний момент). Татар приспіло небагато, але від того шарварку здавалося, що їх там незліченна сила... (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 384).
3. тільки док., у сполуч. із сл. охота, бажання. Дуже захотітися, закортіти. Дідові не дуже хотілось балакать, а Панькові приспіла охота доконечне розпитать його (Н.-Лев., І, 1956, 54).
4. безос. Бути дуже потрібним, украй необхідним. - Треба мені хапатись в редакцію, - сказав Селаброс.. - Прощавайте! - Чого це вам так приспіло? - спитала в його Саня (Н.-Лев., V, 1966, 180); [Чоловік:] Брат багатий Не підпустить і до хати! Кум до кума, - інше діло! Йди хоч тричі, як приспіло (Олесь, Вибр., 1958, 435).
5. Те саме, що дозрівати1 1, 2. Як же приспів [хліб], як кинулося усе, хто тільки здужа.. ; хто жне, хто перевесла крутить, хто зв'язує, а хто носить снопи (Кв.-Осн., II, 1956, 147); - У нас в цьому році і хліб є, і сало, і молоко. Вишні он скоро приспіють (Тют., Вир, . 1964, 225); [Кукса:] От старша дочка, Оришка, та вже й зовсім приспіла, до парубків аж горить... (Кроп., І, 1958, 176).
ПРИСПІВАТИ2 див. приспівувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приспіваю | приспіваємо |
2 особа | приспіваєш | приспіваєте |
3 особа | приспіває | приспівають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приспіватиму | приспіватимемо |
2 особа | приспіватимеш | приспіватимете |
3 особа | приспіватиме | приспіватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приспівав | приспівали |
Жіночий рід | приспівала | |
Середній рід | приспівало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приспіваймо | |
2 особа | приспівай | приспівайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приспіваючи | |
Минулий час | приспівавши |