пристосовництво
ПРИСТОСОВНИЦТВО, а, с . Поведінка пристосованця. Принципіальний керівник ніколи не піде ні на яку угоду з совістю, не опуститься до того, щоб на догоду кому-небудь знехтувати партійну етику. Йому не властиві такі пережитки, як кар'єризм, примиренство, пристосовництво і т. ін. (Ком. Укр., 5, 1961, 36); Сучасну Лесі Українці передову суспільність приваблювала в образі Кассандри насамперед її громадянська свідомість, полум'яний патріотизм, ідейна безкомпромісність, відраза до фальші, до пристосовництва (Рад. літ-во, 7, 1967, 87).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пристосовництво | пристосовництва |
Родовий | пристосовництва | пристосовництв |
Давальний | пристосовництву | пристосовництвам |
Знахідний | пристосовництво | пристосовництва |
Орудний | пристосовництвом | пристосовництвами |
Місцевий | на/у пристосовництві | на/у пристосовництвах |
Кличний | пристосовництво | пристосовництва |